В Україні банки почали уважніше придивлятися до фінансових операцій своїх клієнтів. Під контроль потрапляють не лише великі перекази, а й звичайні повсякденні платежі — включно з грошовими подарунками, переказами друзям чи регулярними оплатами. У деяких випадках банк може навіть попросити пояснення або документи щодо походження коштів.
Юрист Богдан Янків звернув увагу на це у своєму блозі та пояснив, що фінансовий моніторинг сьогодні проводять не тільки банки. До процесу також залучені кредитні спілки, страхові компанії, ломбарди та інші платіжні установи.
"Їхнє завдання – здійснювати початкову перевірку клієнтів (ідентифікацію та верифікацію), збір та аналіз даних про операції, які можуть викликати підозри. У разі виявлення ризикових транзакцій інформація передається до Держфінмоніторингу", - пояснив юрист.
Під перевірки потрапляють як звичайні громадяни, так і підприємці. Втім, для бізнесу контроль ще жорсткіший. Фінансові установи можуть аналізувати не лише грошові потоки, а й документи, структуру витрат та навіть організацію роботи компанії.
"Зокрема, аналізується, чи всі доходи належним чином задекларовані та оподатковані, яке походження товарів або послуг (з можливим запитом первинних документів: договорів, накладних, митних декларацій), а також як загалом організована господарська діяльність, структура витрат, наявність трудових відносин, облік розрахунків та внутрішні бізнес-процеси", - розповів Богдан Янків.
Банки можуть активніше перевіряти рахунки у разі нетипових або підозрілих операцій. Наприклад, якщо клієнт отримує значні перекази без відкритого рахунку, регулярно проводить великі транзакції або здійснює багато дрібних платежів.
Пильнішими фінансові установи стають у таких ситуаціях: коли переказ без рахунку перевищує 5 тисяч гривень, щомісячні транзакції сягають понад 30 тисяч гривень, P2P-перекази перевищують 100 тисяч гривень або разове надходження становить від 400 тисяч гривень. Підозру також можуть викликати масові дрібні платежі чи регулярне зняття великих сум готівкою.
Іноді банк може попросити пояснення навіть через, здавалося б, звичайні речі — наприклад, часті перекази між друзями або грошові подарунки. Для підприємців ризик ще вищий: отримання платежів на особисту картку чи продаж товарів без належних документів одразу привертають увагу фінансового моніторингу.
Повністю уникнути перевірок сьогодні неможливо. Проте зменшити ризик блокування рахунку все ж реально — достатньо дотримуватися кількох простих правил. Йдеться про прозоре ведення бізнесу з документальним підтвердженням, правильне зазначення призначення платежів, актуальні дані у банку та своєчасну сплату податків. Також важливо, щоб фінансові операції виглядали логічно та відповідали доходам клієнта.
Найчастіше питання виникають тоді, коли доходи різко змінюються або операції виглядають непрозорими. Натомість підтверджені документи й зрозумілі фінансові обороти формують позитивну репутацію клієнта в очах банків та регуляторів.
"Таким чином, підхід регулятора до фінансового моніторингу поступово зміщується у бік превентивного контролю за операціями, які ще кілька років тому залишались поза увагою", - підсумував юрист.