В Україні знову заговорили про радикальні зміни у трудовому законодавстві. Профільний комітет Верховної Ради рекомендував парламенту підтримати в першому читанні урядовий проєкт нового Трудового кодексу №14386. Документ, підготовлений Кабінетом Міністрів, може суттєво змінити правила для працівників — і найбільше обговорень викликала норма про відпустку по догляду за дитиною.
Якщо законопроєкт ухвалять у запропонованому вигляді, тривалість так званого декрету можуть скоротити з нинішніх 3 років до 4 місяців. Фактично це означатиме зменшення відпустки майже у 9 разів.
Ідея вже викликала хвилю критики з боку профспілок. Вони попереджають, що така норма може серйозно звузити соціальні гарантії для працівників і навіть суперечити Конституції України, яка забороняє зменшувати обсяг уже наданих прав.
Ще одна проблема — реальність української інфраструктури догляду за дітьми. У країні й без того бракує ясел і місць у дитячих садках, особливо для малюків до трьох років. Тому повернення батьків на роботу вже через чотири місяці після народження дитини може стати для багатьох сімей практично неможливим.
На тлі дискусії в Україні часто згадують міжнародний досвід. У більшості європейських країн батьки мають значно довші періоди відпустки. Наприклад, у Німеччині, Франції та Росії загальна тривалість декретної відпустки разом із відпусткою по догляду за дитиною може сягати трьох років. Водночас безпосередньо оплачувана відпустка після народження дитини там коротша: у Німеччині вона триває 14 тижнів, у Франції — 16 тижнів, у Росії — близько 140 календарних днів.
Інші країни також пропонують довші моделі підтримки сімей. У Канаді батьки можуть перебувати у відпустці до 78 тижнів, у Польщі — понад рік (61 тиждень), у Великій Британії — до 52 тижнів, а в Данії — приблизно 50 тижнів.
Найскромніші гарантії серед розвинених країн має США. На федеральному рівні там узагалі немає обов’язкової оплачуваної декретної відпустки для працівниць приватного сектору. Для частини працівників передбачено лише до 12 тижнів неоплачуваної відпустки.
Поки що законопроєкт лише готують до розгляду у Верховній Раді. Тож остаточна доля цієї норми ще не визначена. Але вже зараз очевидно: якщо парламент підтримає такі зміни, вони можуть стати одними з найрезонансніших у сфері соціальної політики за останні роки.